ЗБЕРЕЖІМО УКРАЇНУ ЗАРАДИ СВІТЛОГО МАЙБУТНЬОГО!


Громадська організація Екологічна нація — об'єднання однодумців, яке просуває екологічний світогляд через творчість та освітні проєкти

Екологічна нація існує з жовтня 2020 року

Головний фокус організації спрямований на дітей та молодь

Керівник ГО Екологічна нація — письменник і журналіст Богдан Красавцев

facebook.com/EcoNationUkraine
instagram.com/ecological.nation
0661352411
Київ

Наша історія https://prostir.wikia.org/uk/wiki/Екологічна_нація
Замовте друковані "Еко-історії для моїх маленьких друзів" та інші книжки Богдана Красавцева за посиланням ⇓
rozetka.com.ua/search/?text=Красавцев+Богдан&section_id=4326593

НАШІ ДОСЯГНЕННЯ


Еко-історії для моїх маленьких друзів передані до 700+ шкіл і бібліотек усіх областей України включно з АР Крим і 12 країн світу. Книжка має понад 200 тисяч переглядів онлайн: cutt.ly/BnIUfE8


Еко-віршики передані до 350+ дитячих садочків України. Збірка має більше 10 тисяч переглядів онлайн: cutt.ly/nnMa1Pa


Пісня Збережи довкілля має більше 1000 прослуховувань: youtu.be/42PFQr3eg7g


У 2021 р. ми представили фотопроєкт ПУЛЬС ПЛАНЕТИ, що охопив такі теми: забруднення водойм пластиком, зміни клімату та заборона мисливства : https://cutt.ly/dQnu4Ec

У 2021 р. Богдан Красавцев провів із дітьми понад 50 екозустрічей в школах і бібліотеках (чотири зустрічі відбулося з українською діаспорою онлайн)

У 2022 р. екокомікс Чорнобильська ОАЗА став доступний онлайн: https://cutt.ly/yGl6gPn

У 2022 р. Екологічна нація передала 120 примірників книжки "Еко-історії для моїх маленьких друзів" дітям-сиротам та дітям переселенцям, які постраждали внаслідок війни в Україні

Підтримайте нашу діяльність зі збереження довкілля


Найменування: ГО ЕКО-НАЦІЯ

Код отримувача: 43839219

Рахунок отримувача (IBAN): UA463206490000026008052760876 (у гривні)

Назва банку: ФIЛIЯ "РОЗРАХ.ЦЕНТР" АТ КБ"ПРИВАТБАНК"

Призначення платежу — Благодійний внесок на статутну діяльність організації (без ПДВ)


Або зайдіть у Приват24, перейдуть у розділ Платежі й в пошуку вкажіть Екологічна нація


⇣ Скрольте нижче ⇣


"Еко-історії для моїх маленьких друзів" я створив на одному диханні – Богдан Красавцев


- Як народилася ідея створити книжку «Еко-історії для моїх маленьких друзів»?

- Ідея народилася 2019 року, але мені здається, що значно раніше, тому що з дитинства захоплювався книжками про тварин і природу і сам пробував щось таке писати. А коли вже настав момент, що вирішив написати дитячу книжку про збереження довкілля, це був липень 2019 року. «Еко-історії для моїх маленьких друзів» створив на одному диханні, бо дуже палав цим. Навіть прокидався рано й сідав писати, поки моя родина спала.

- Якими були ваші наступні кроки?

- Коли закінчив казки, то подумав – «що тепер робити?». «Видавати, ясна річ», жевріло в моїй голові... Але це потребувало значних коштів, тому я шукав варіанти, кому можна запропонувати «Еко-історії для моїх маленьких друзів». Минуло кілька тижнів, однак видавництва не відповідали, тому вирішив піти іншим шляхом. Я начитав «Еко-історії для моїх маленьких друзів» на студії й тепер хотів опублікувати аудіокнижку в інтернеті – шукав різні варіанти й платформи, та з часом перегорів і залишив проєкт до ліпших часів.

- Й коли ви розпочали втілювати проєкт у життя?

- Це сталося у 2020 році під час карантину. У мене аж друге дихання відкрилося в березні. Так я марив письменництвом тоді, що поставив собі за мету – «я маю стати письменником і крапка». І знову я почав надсилати «Еко-історії для моїх маленьких друзів» різним видавництвам, писати твори й вірші для літературних конкурсів, вести щоденник у телефоні й робити замітки в ноутбуці. Знову пригадав про аудіоверсію книжки й одного разу надіслав листа аудіокнигарні АБУК і прикріпив аудіоказку про батарейку. Мені відповіли, що зацікавилися й попросили надіслати ще кілька творів. Я надіслав «Джеремі рятує море» та «Велетень Бу» і мені відповіли «так».

За тиждень ми підписали авторський договір і тоді я зрозумів – мрії здійснюються, якщо ти віриш у свій проєкт і шукаєш варіанти. До того ж кожна перемога дає наснагу рухатися далі. І коли вийшла аудіоверсія книжки «Еко-історії для моїх маленьких друзів» я зрозумів, що відтепер хочу видати казки на папері.

- Коли "Еко-історії для моїх маленьких друзів" вийшли в світ?

- Це сталося в січні 2021 року. Відтак ми разом із дружиною почали її відправляти до шкіл та бібліотек різних областей України. Позитивною новиною стало те, що книжечку ми відправили до української діаспори в Угорщину, Канаду, Росію, Японію, США та Німеччину. Загалом, до 12 країн світу.

- Хто вас підтримав у друці?

- Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ), завдяки якому книжка побачила світ першим накладом у 1000 примірників. Водночас у підготовку книжки (редагування, переклад англійською мовою, ілюстрації та верстка) я вклав власні кошти.

- Де можна придбати Вашу книжку?

- Книжку можна купити в інтернет-магазині ROZETKA за посиланням:

https://cutt.ly/tF5QjJ7


Також Ви можете прослухати аудіокнижку "Еко-історії для моїх маленьких друзів", яку начитав сам автор

https://cutt.ly/2juWIua



Публікації в медіа про нас ✍


https://cutt.ly/QmVngjS


Ексклюзивні інтерв'ю Екологічної нації


Зелений перехід в Україні відбудеться 100% — Костянтин Гура, в.о. голови Держенергоефективності (2020-2021)


- Чи актуальні питання довкілля на даний час?
- Ми всі розуміємо, які виклики стоять перед Україною та світом, тож всі маємо думати: про енергонезалежність і про екологію. Тому що це наше майбутнє і, відверто кажучи, у світу та України не так багато часу, аби щось змінити.
- Що ви особисто робите для збереження довкілля?
- Я працюю в Держенергоефективності й віддав вже багато років свого життя розвитку цієї галузі. А якщо говорити про побут, то наша родина справді намагається сортувати сміття й віддавати його на переробку. Я намагаюся використовувати енергоощадні електричні прилади, адже переконаний, що все починається з самого себе. Не можна казати, що Україна – Європа, якщо ти поводиш себе нецивілізовано. Неможливо говорити, що світ має переходити до декарбонізованої економіки, якщо ти не робиш мінімальних кроків для цього. Поради прості: не треба залишати відкритим кран із водою; не потрібно вмикати світло і йти в іншу кімнату; не слід викидати все сміття в один бак.
- Пане Костянтине, чи вдасться Україні досягнути декарбонізації й перейти на альтернативні джерела енергії?
- Відповідь – однозначно "так". Це не питання віри. Цей "зелений" перехід відбудеться 100%. Питання – коли. Наше з вами завдання, моє як представника держави і вас як представника громадськості, – в поєднанні з зусиллями місцевої влади, всіх органів влади та всього суспільства зробити так, щоб цей перехід пришвидшити. У нас різні амбітні цілі. Україна слідує нормам Eu Green Deal (Зелений пакт ЄС) і впроваджує найкращі практики. Україна – це та держава, яка підписала й ратифікувала Паризьку кліматичну угоду. Крім того, Україна підписала угоду про асоціацію з ЄС. В рамках цього документа ми маємо цілий пул євродиректив, які стосуються і енергоефективності, і поводження зі сміттям, і розвитку відновлювальних джерел енергії.

Ми маємо рівнятися на Німеччину в питанні поводження з відходами — Андрій Мальований, голова Державної екологічної інспекції


- Скажіть, чому важливо говорити про довкілля?
- Про довкілля, як здоров'я нації в майбутньому – актуально говорити завжди. Останнім часом це питання загострили кліматичні зміни. І Україна не окремо виділена зі світової мапи, на яку вплинули глобальні зміни клімату. І, в середньому, за десятки років температура виросла на два градуси. Ми спостерігаємо останнім часом тропічні зливи, засушливу зиму, яка була в минулому році, впав дуже рівень ґрунтових вод і поверхневих вод, а відтак відбувається висихання соснових лісів.
- Що може зробити Держекоінспекція для покращення довкілля?
- Державна екологічна інспекція України має робити все для того, щоб якість довкілля змінювалась на краще. Наш колектив має 2000 людей; державних екологічних інспекторів, які саме займаються перевірками – приблизно 1000-1100 осіб; центральний апарат – 100 фахівців, які забезпечують діяльність територіальних органів кожної області. Між іншим, ми сьогодні стоїмо на порозі територіальної та адміністративної реформ усередині відомства.
- Що передбачають ці реформи?
- Об'єднання Одеси та Миколаєва, Запоріжжя і Херсону по Азовському морю, щоб басейновий принцип був дотриманий в управлінні водними морськими ресурсами. Також об'єднуємо Дніпропетровську область з Кіровоградською з центром у місті Кривий Ріг, де фіксується 20% шкідливих викидів у повітря з усієї території регіону. Тому незабаром там з'явиться Офіс чистого довкілля.
- Як вирішити питання з відходами?
- Сьогодні, якщо говорити стосовно промислових відходів, Міністерство захисту довкілля разом із профільним комітетом Верховної Ради напрацювали окремий законопроєкт про промислові відходи для надання можливості їх вторинного використання, безпечної утилізації, переробки тощо. Тобто, для будівництва доріг можливе використання відходів у будівельних матеріалах.
- А якщо говорити за решту відходів?
- Україна генерує більше 470 мільйонів тон відходів, з яких переважно менша частина – це тверді побутові відходи. Основною проблемою є те, що 95% з них захоронюються в землі. Водночас Німеччина, європейська держава, на яку ми в дечому рівняємося, закрила свій останній полігон для захоронення у 2005 році. Тож потрібна модель, до якої має дійти і Україна. Це, в першу чергу, створення умов для безпечної системи поводження з відходами на національному рівні.

У нас планета одна! — Олег Собчук (гурт СКАЙ)


- Чому треба дбати про довкілля?

- Бо якщо про нього не дбати, нас це може вбити. Просто ми живем на цій планеті один раз. І у нас планета одна. Хто, як не ми?

- До речі, ви часто подорожуєте Україною. Нещодавно я читав, що ви були в Карпатах цього року, так?

- Так, на велосипеді.

- Це якраз ознака того, що ви бачили, як Карпати змінюються, що є ці проблеми...

- З вирубкою лісів.

- Так.

- Якраз в такому місці я і був. Настільки вирубили, що тих стежок і, наприклад, тих доріг, які позначені на маршруті, їх не стало. Саме через вирубку. Звісно, повінь теж повпливала, але саме через вирубку, наприклад, повністю йде зміна ландшафту. Це необхідно зупиняти. На законодавчому рівні. Звісно, місцевому населенню абсолютно байдуже. Я можу точно сказати, що найбільше забруднюють Карпати й засмічуюють саме місцеве населення. Не туристи. Туристи теж, але це відсотоків 10, а 90 - це місцеве населення. Я сам неодноразово просто гори сміття зносив з гір і бачив особисто, як хтось з місцевого населення просто вийшов на подвір'я, кинув в ріку пакет сміття й каже: «Ріка забере». І все. Це насправді дуже серйозна проблема і її треба змінювати. Це свідомість, ментальність. Тобто, мають бути ролики, серйозна соціальна підтримка з боку держави, щоб це інформаційно поширювалось. Щоб змінити ставлення, свідомість місцевого населення в Карпатах, щоб вони не думали, що це нормально й припинили це робити. Вони не відчувають за собою абсолютно ніякої провини. Це нормально для них – просто кинути сміття на землю. Треба пояснити їм, що це не нормально.

- Пане Олеже, а що ви особисто робите в побуті, якась у вас є, можливо, корисна еко-звичка.

- Розділяю сміття. Ніколи в житті не викидаю з вікна з автомобіля нічого і вам наполегливо цього бажаю. Абсолютно нічого. По-перше, навіть якщо це еко, цього не можна робити. Ну і звісно, якщо ти прийшов будь-куди, на природу, наприклад, на пікнік чи ще кудись і там чисто, то залиш по собі так само, наче тебе там не було.

- Класно.

- Ось. Це правило має однозначно бути. І будьте людьми в будь-якій ситуації.

- Близькі ваші в цьому підтримують вас? Ваша дружина?

- 100%. Ми думаємо однаково, слава Богу.


Ми маємо вкладати кошти в покращення довкілля – Олександр Кава (заступник міністра фінансів України)


- Чому важливо захищати довкілля?

- Це важливо для того, щоб повітря в наших містах та на всій території України було кращим, а рівень життя ставав вищим. Ми бачимо, як розвиваються європейські країни, як розвиваються так звані «азійські тигри», які дуже багато коштів інвестують у свій розвиток і, відповідно, в покращення екологічної ситуації. Ми маємо бути в цьому тренді і так само піклуватися про навколишнє середовище та його якість.

- А що ви особисто робите для захисту довкілля?

- Особисто я брав активну участь у підготовці проєкту «Електротранспорт ІІ для міст України», який дозволить оновити рухомий склад міського електричного транспорту в містах України, побудувати нові маршрути тролейбусів, трамваїв і, відповідно, зменшити кількість дизельних автобусів і маршруток на вулицях міст України.

- А щодо залізничного транспорту?

- Я активно просуваю програму електрофікації залізниць України, яка дозволить замінити дизельні тепловози, які забруднюють повітря, на екологічно чисті електровози та швидкісні електропотяги.

- Яке місто в Україні є взірцем із енергоефективності в транспортній галузі?

- На мою думку, це Вінниця.


Намагаюся уникати одноразових пластикових речей – Марко Галаневич (фронтмен гурту ДахаБраха)


- Як треба підвищувати екологічну свідомість українців?

- Потрібні адекватні професійні інформаційні кампанії для різних верств населення. Для молоді в соцмережах, для людей поважного віку на телебаченні і в друкованій періодиці. Якщо тобі важливе життя твоїх дітей, ти мусиш дбати про довкілля.

- Чому це актуально?

- На жаль, наші діти отримають від нас планету в гіршому стані, ніж її отримали ми від наших пращурів. Деякі процеси вже невідворотні, проте на деякі ми ще можемо і мусимо вплинути.

- Що ви робите для захисту довкілля?

- Елементарні речі насправді: сортую сміття, відводжу відходи на пункт прийому.

Намагаюсь уникати одноразових пластикових речей. Не палю сміття і листя.

За можливості, користуюсь велосипедом замість автомобіля. Крім того, беру участь в екологічних проєктах. Був би радий, якби їх ставало ще більше.


Спілкувалися: Богдан Красавцев, Анна Слезіна




АВТОРСЬКА КОЛОНКА


ДІТИ ТА ДОВКОЛИШНІЙ СВІТ


Діти, як і дорослі, ставляться до природи по-різному.


Якщо для однієї дитини жбурнути сміття повз урну не значить нічого, то для другої дитини – це все одно, що насмітити вдома.

Щоразу я аналізую те, як мій 5-річний син Євген поводить себе в соціумі та зі мною. Коли ми вдвох, то складається враження, наче я маю розмову з дорослою людиною, яка все розуміє, а тому не зриває листя, не ганяє голубів і не смітить на вулиці.

Все міняється, коли довкола з’являються інші діти.


Це сталося влітку.

Ми вийшли на двір покататися на гойдалках і на майданчику бавилися дітки, що мешкали в нашому та сусідньому будинках. Все складалося, як завжди: гойдалки-каруселі-біганина. Аж доки один із хлопчаків не почав зривати листя з дерева. Радісна компанія дітей включно з моїм сином почала сміятися й кожен став повторювати цей недобрий вчинок. Я зробив зауваження, що не можна так робити, на що почув відповідь хлопчака – «можна!». Далі те саме захотілося зробити й Євгену, однак я його спинив – «ти ж любиш природу й ніколи так не робиш» – мій син глянув на мене й хитнув головою.


Діти надалі зривали листочки під радісний клекіт натовпу і тут я зрозумів, що говорити «не можна» пусте, а відтак вигадав цікаву історію. Я розповів, що в дерева є дітки – це листячко й зривати його не можна, адже це завдає болю.

Настане час і листя саме опаде, а зараз воно прикрашає наше подвір’я й очищує повітря. Говорив я виразно та голосно й мої слова, хоч не зразу, але подіяли. Навіть хлопчак покинув своє заняття доволі швидко й побіг далі гратися.


Пізніше ми верталися додому і той самий хлопчак сидів над червоними жуками-солдатиками й смикав їх паличкою. «Який гарний», сказав я до хлопця з виразною інтонацією. «Не роби йому боляче, адже в нього теж є тато й мама».

Хлопчик мовчки покинув паличку й побрів до свого самоката.


Ми ж з Євгеном пішли до парку. Дорогою я сину переповів цю ситуацію ще раз, щоб він закріпив правильну точку зору.


Я сказав йому – «якщо хтось робить зле, ніколи не повторюй за ним; ти маєш нести добро, бо ти любиш цей світ: і природу, і людей».


ЯК ПРИЩЕПИТИ ДИТИНІ ЛЮБОВ ДО ПРИРОДИ


Кажуть: як вчиняють батьки, так і робитимуть діти.


Абсолютно згоден, адже бачу, який приклад несу для свого 5-річного сина. Коли ми йдемо в садочок, то дорогою можемо збирати папірці та викидати їх у найближчий смітник. Таким чином у мого сина відкладається в голові думка про те, що чисто має бути не лише вдома. Часом він показує на рекламні листівки, що валяються під ногами в під’їзді й запитує мене – прибрати? Я відразу відповідаю – так.


А сьогодні він мене запитав – «тату, коли поїдемо прибирати сміття в ліс?».

Ще влітку ми відпочивали в лісі ДВРЗ і разом прибрали кілька галявин. Сталося це спонтанно. Наша сім’я сиділа на ковдрі, їла банани й в певний момент я почав збирати сміття довкола: різний поліетилен, упаковки з-під чіпсів, скляні та пластикові пляшки. Євген тоді підбіг до мене й сказав – «тату, хочу з тобою». Я зняв одну рукавицю й він начепив її на свою маленьку ручку, а тоді ми

разом почали збирати сміття. Вийшло два пакети, які ми забрали з собою на авто.


Всю дорогу додому він ділився з нами своїми емоціями про те, як добре, що ми допомогли лісу. Він осягнув, що ліс – живий організм і дім для тварин і птахів; що ліс зрештою це величезне надбання людства й смітити в ньому недоцільно.


У січні вийшла моя дебютна дитяча книжка «Еко-історії для моїх маленьких друзів». Ці оповідання мають на меті розвинути мотивацію в маленького читача допомогати природі. Казки змальовують проблеми довкілля на тлі фантазійних сюжетів і гумору, адже я переконаний, що настав час говорити про довкілля з позитивної точки зору, бо негативні новини діють абсолютно інакше – вони лякають, а, отже, людина перестає бачити сенс у змінах.


Діти – це наше сьогодні. І настав час заговорити їхньою мовою. Перестати пояснювати все через схеми та настанови, а стати прикладом у дбайливому ставленні до природи через добрі вчинки та любов. Бо як казав великий педагог Василь Сухомлинський: «Виховуючи свою дитину, ти виховуєш себе».


Богдан Красавцев, голова ГО "Екологічна нація"

This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website